НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ
До незмінюваних іменників належать:
o українські жіночі прізвища на приголосний та на -енк-о: Грицай, Семенюк, Сліпченко, Зубенко .
o російські прізвища на -ово,-их,-аго: Бєлово, Черних, Живого .
o загальні та власні назви іншомовного походження: кашне, фойє, журі, колібрі, меню, амплуа, Марокко .
o ініціальні абревіатури та абревіатури, в яких друга частина виступає у формі непрямого відмінка: МВС, ЮИЕСКО, заввідділу .
o складноскорочені слова, утворені поєднанням ініціальної абревіатури і постпозитивних цифр: ТУ-124, ГАЗ-6
Прикладка як особлива форма означення.
Прикладк а — різновид означення. Вона називає ознаку предмета і водночас, бувши виражена іменником, дає йому нову назву.
Прикладка, як і взагалі означення, відповідає на питання який? Якщо така прикладка вживається як самостійна назва (тобто без означуваного слова), то вона так само береться в лапки, але змінюється. Інші прикладки в лапки не беруться і звичайно узгоджуються з означуваним словом — принаймні у відмінку. Не беруться в лапки й назви автобусних та залізничних маршрутів: автобус Київ.У випадках, коли не можна встановити, яке значення ширше, а яке вужче, прикладка, як правило, пишеться через дефіс: учитель-фізик. Однак через дефіс пишуться терміни на зразок гриб-паразит, жук-короїд, льон-довгунець. Прикладка з пояснювальним сполучником як виділяється комами з обох боків лише тоді, коли вона має причинний відтінок: Кривинський, як посередник.
Іменники, що мають форму лише множини. Незмінювані іменники.
1.назви будівель,їх частин, споруд.: стіни,ворота
2.Назви предметів,засобі пересування,упряжі: сани,бігуни
3.Навзи знарядь праці і предметів домаш.вжитку:граблі,
4.Назви парних предметів парних частин тіла: очки ножиці,груди,
5.Назви муз.інструм.:цимбали,
6.назви одягу і взуття:штани
7.назви залишку речовин чи матеріалу:парфуми
8. назви сукупності предметів зі значенням збірності:гроші
9.назви ігор:шахи
10.назви дій і працесів:пустощі
11.власні географічні назви:Альпи
12.назви по позначенням почуттів,емоцій,станів: радощі
Додаток. типи додатків, способи їх вираження
Додаток — це другорядний член речення, що означає предмет, на який переходить або щодо якого здійснюється дія або виявляється ознака. Додатки найчастіше виражаються іменниками в непрямих відмінках як з прийменниками, так і без них і відповідають на питання непрямих відмінків. Зрідка додатки можуть виражатися займенниками, співвідносними з іменниками, кількісними числівниками, а також будь-якою частиною мови, що виступає в ролі іменника, тобто субстантивується, та сполученнями слів різного характеру.
Додатки бувають прямі і непрямі.
Прямий додаток виражається:
1) іменником, займенником, субстантивованими словами у З.в. без прийменника: Робоча бджола (що?) мед носить.
2) іменником, займенником, субстантивованими словами у Р.в. без прийменника:
а) якщо при присудку є заперечення: Соняшники чомусь не повертали (чого?) голів до сонця.
б)коли дія переходить на частину предмета: Вийшла дівчина із хати набрати (чого?) води з криниці.
в)якщо можлива форма паралельного відмінка: Оля купила (чого?) зошита.Оля купила (що?) зошит.
г)якщо іменник позначає неістоту і залежить від предикативного слова (можна, шкода, жаль) у безособовому реченні:Шкода стало (чого?) дерева.
Непрямий додаток- це іменник, вжитий у формах інших (А більше за все Микола боявся спокуси).
Непрямий додаток виражається:
1)непрямим відмінком іменника, займенника чи субстантивованого слова з прийменником чи без нього:
словом у знахідному відмінку з прийменником: Дмитро надіявся на добру звістку.
3)неозначеною формою дієслова:Олег навчив його писати.
4)синтаксично нерозкладним словосполученням та фразеологізмом: 1.Я сфотографував групу
Засоби вираження додатка зумовлені притаманним йому значенням предметності. Додаток, як і підмет, виражається іменником та субстантивованими словами і сполуками слів. Опорними словами є дієслова (побачити море, зустрітися з товаришем), іменники (слухання музики, радість за брата), прикметники (схильний до музики, уважний до людей), прислівники та слова категорії стану (йому весело, нам зрозуміло).
